Перейти до вмісту

Авіаудар по Маріупольському театру

Координати: 47°05′46″ пн. ш. 37°32′56″ сх. д. / 47.0960° пн. ш. 37.5488° сх. д. / 47.0960; 37.5488
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авіаудар по Маріупольському театру
Частина Російське вторгнення в Україну (2022) та Блокада Маріуполя
47°05′46″ пн. ш. 37°32′56″ сх. д. / 47.0960° пн. ш. 37.5488° сх. д. / 47.0960; 37.5488
Мета атакиТерористичний акт
Дата16 березня 2022
~14:30 (UTC+2)[2]
Спосіб атакиАвіаційний удар
Зброяймовірно фугасна авіабомба ФАБ-500[3]
Загиблі~600[4]
Пораненіневідомо[5]
ТерористиЗбройні сили Російської Федерації

16 березня 2022 року Збройні сили Росії завдали бомбового авіаційного удару по Донецькому драматичному театрі в Маріуполі, і зруйнували його цим ударом. Це відбулося в ході російського повномасштабного вторгнення 2022 року в Україну.

Будівля театру в Маріуполі використовувалася як бомбосховище під час захисту міста. У ньому переховувалися від 500[6] до 1200 мирних жителів[7].

Після знищення будівлі росіянами стало відомо, що бомбосховище під театром частково вціліло, з нього було визволено близько 130 людей[8]. За даними Маріупольської міськради, внаслідок бомбардування загинуло близько 300 людей[9]. Видання «Associated Press» у власному розслідуванні дійшло висновку, що загинуло до 600 людей[4]. «Amnesty International» вважало, що жертв було менше[10].

13 квітня 2022 року в ОБСЄ заявили, що російські військові відповідальні за бомбування театру, назвавши його воєнним злочином. 30 червня «Amnesty International» дійшла такого ж висновку[11].

Див. також: Воєнні злочини під час російсько-української війни

Передумови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)
Зовнішні медіафайли
Зображення
Супутниковий знімок Maxar Technologies, створений за 2 доби (14 березня) до трагедії. На асфальті з обох боків будівлі драмтеатру величезні написи білою фарбою кирилицею російською мовою — «Дети»
Відеофайли
Як ЗНИЩУВАЛИ спецназ гру, ДРАМТЕАТР – розслідує ГААГА, ПАПА РИМСЬКИЙ рятує АЗОВЦІВ / МАРІУПОЛЬ: М86 на YouTube / 2024. — 29 травня.
Вигляд театру, до руйнування.

24 лютого збройні сили рф взяли в облогу Маріуполь, що призвело до великих втрат, оскільки місцеві жителі не змогли отримувати їжу, газ та електроенергію[12]. За даними мера Маріуполя, через російські обстріли було зруйновано 80-90% будівель міста[13].

Театр був одним із багатьох пам'яток української спадщини та культури, знищених під час російського вторгнення з Україну 2022 року[14].

На відео, оприлюдненому 10 березня 2022 року на YouTube-каналі «AZOV media» було видно, що у театрі переховувалася велика кількість людей, що втратили житло в Маріуполі, для них було організовано харчування. В театрі знайшли прихисток близько 1000 людей[15]. Супутникові знімки театру 14 березня 2022 року показуювали велике слово «Діти», написане російською, у двох місцях близ театру. Це було зроблено з метою позначити його як цивільне авіаукриття, в якому знаходяться діти, а не військові[16]. Представники Маріупольської міськради заявили, що театр був найбільшим бомбосховищем у місті, і на момент нападу в ньому були лише жінки та діти[14]. Human Rights Watch опитали біженців з Маріуполя, які заявили, що за дні, що передували 16 березня, в театрі перебувало від 500 до 800 осіб[6].

Атака

[ред. | ред. код]

16 березня російські війська продовжували обстріли цивільних районів Маріуполя. Артилерія вразила багато місць, включаючи будівлю басейну та автоколонну. Російські бомбардувальники завдали авіаудару по театру, який перетворив будівлю на руїни[17]. Українська влада кваліфікувала це як воєнний злочин[16].

За різними оцінками у театрі було від 500[6] до 1200 цивільних[7]. Люди були розміщені на всіх поверхах театру, а також у бомбосховищі[18]. Кількість жертв не була відома станом на 16 березня 2022 року. Бомбосховище у підвалі театру пережило бомбардування. Багато людей опинилися в пастці під палаючими завалами театру, що впав, після атаки, а триваючі обстріли в цьому районі ускладнили зусилля з відновлення[14][16].

Депутат українського парламенту від Маріуполя Дмитро Гурін заявив, що рятувальні роботи утруднені через постійні обстріли району з боку російських військ[19].

Жертви

[ред. | ред. код]

Станом на 17 березня 2022 року кількість постраждалих не була відома. Деякі люди вийшли живими 17 березня[20]. До 18 березня було врятовано близько 130 тих, хто вижив[8].

25 березня 2022 року офіційний представник Маріуполя підтвердив, що в результаті нападу загинули приблизно 300 людей[9].

Видання Associated Press з посиланням на проведений аналіз слів очевидців, розміри будівлі, тощо, стверджує, що під час авіаудару загинули близько 600 осіб, які ховалися у його приміщеннях та поруч. Зазначається, що удар виявився страшнішим, ніж передбачалося раніше. Внаслідок чого загинуло близько 600 людей усередині та зовні будівлі. Це майже вдвічі більше, ніж зазначено й досі, і багато людей, які вижили, називають ще більшу кількість загиблих[4].

Усі свідки сказали, що принаймні 100 осіб перебували на польовій кухні неподалік будівлі, і ніхто не вижив. Вони також сказали, що кімнати та коридори всередині будівлі були переповнені приблизно одна людина на кожні 3 м² вільного простору. За оцінками багатьох людей, що вижили, під час авіаудару всередині знаходилося близько 1000 людей. Ті, що вижили в основному вийшли через головний вихід або один бічний вхід; інша сторона та задня частина були зруйновані[4].

Жителька Маріуполя, яка вціліла після авіаудару по драматичному театрі, розповіла, що за два дні до обстрілу в театрі був перепис людей. За її словами, у театрі було близько 1200 осіб. Виживша повідомила, що до театру завозили вагітних, породіль з пологового будинку, матусь з новонародженими[21].

Після захоплення міста російськими загарбниками до 20 травня 2022 року ними було розібрано завали зруйнованого театру. Загиблих було поховано під безіменними номерами в братській могилі в селищі Мангуш[22].

Реакції

[ред. | ред. код]

Російська влада заперечує свою відповідальність, натомість звинувачуючи полк «Азов» у плануванні та здійсненні вибуху театру, не надавши доказів[12][16].

Міністр культури Італії Даріо Франческіні запропонував допомогу українському уряду, щоб якнайшвидше відбудувати театр[23].

Подальші дії

[ред. | ред. код]

Спогадами про перебування в укритті театру діляться подружжя Євгенія та Сергій Забогонські (портал «Свої. Сіти»[24], канал Юлії Латиніної[25]). Окупантська влада готувала фейкове «розслідування» про бомбардування, для якого збирали «свідків»[26].

У день 16 липня, за 4 місяці після знищення приміщення театру, на площу біля знищеного театру вийшов хлопець з прапором України[27], а в Ужгороді зіграв першу прем'єру відновлений Донецький академічний драматичний театр — виставу «Крик нації» про життя і долю Василя Стуса у постановці режисерки Людмили Колосович[28][29][30][31].

16 вересня Донецький академічний драматичний театр поставив в Ужгороді документальну виставу «Маріупольська драма» про знищення будівлі театру (режисер Євген Тищук, автор тексту Олександр Гаврош за споминами акторів, що переховувалися в театрі під час російських обстрілів).[32][33]

В грудні 2022 року окупаційна влада знесла рештки театру[34]. 28 березня 2023 року стало відомо що наказ про бомбардування Драмтеатру, пологового будинку та дитячої лікарні в Маріуполі віддавав російський полковник Сергій Атрощенко[13].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  2. ↑ оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  3. ↑ оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  4. ↑ а б в г Lori Hinnant, Mstyslav Chernov, Vasilisa Stepanenko (4 травня 2022). оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  5. ↑ оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  6. ↑ а б в оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  7. ↑ а б оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  8. ↑ а б оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  9. ↑ а б оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  10. ↑ bb_admin. Ukraine: «Children»: The attack on the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol, Ukraine. Amnesty International (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  11. ↑ lauriehannaamnestyorg (30 червня 2022). Deadly Mariupol theatre strike ‘a clear war crime’. Amnesty International (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  12. ↑ а б оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  13. ↑ а б оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  14. ↑ а б в CNN, Tim Lister, Olga Voitovych, Tara John and Paul P. Murphy. оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  15. ↑ оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  16. ↑ а б в г оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  17. ↑ оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  18. ↑ оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  19. ↑ оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  20. ↑ Helen Regan, Travis Caldwell, Seán Federico-O'Murchú, George Ramsay, Ed Upright, Adrienne Vogt, Maureen Chowdhury, Aditi Sangal and Meg Wagner (17 березня 2022). оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  21. ↑ Архів оригіналу за 31 серпня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  22. ↑ росіяни розібрали завали і вивезли тіла з Драмтеатру Маріуполя - встановити кількість жертв неможливо. Укрінформ. 20 травня 2022.
  23. ↑ оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  24. ↑ Ганна КУРЦАНОВСЬКА (20 травня 2022). Я была комендантом убежища в драмтеатре Мариуполя. Это мы написали «ДЕТИ» краской перед входами. «Свої. Сіти». Процитовано 26 липня 2022.
  25. ↑ Юлія ЛАТИНІНА (24 липня 2022). Драмтеатр в Мариуполе. Как это было. Интервью Евгении и Сергея Забогонских Юлии Латыниной. «Yulia Latynina». Процитовано 26 липня 2022.
  26. ↑ Ольга МУЗИКА (24 липня 2022). Окупанти готують фейкове "розслідування" про бомбардування Маріупольського драмтеатру. «24 Канал». Процитовано 26 липня 2022.
  27. ↑ Фото дня: хлопець з прапором України біля розбомбленого Драмтеатру в Маріуполі. «Vogue». 18 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  28. ↑ Megan SPECIA (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
  29. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
  30. ↑ Сергій ФЕДАКА (17 липня 2022). На високій ноті. «Закарпаття онлайн». Процитовано 22 липня 2022.
  31. ↑ Joanna KAKISSIS (21 липня 2022). The bombed Mariupol theater troupe is back on stage with a homegrown Ukrainian play. «National Public Radio». Процитовано 26 липня 2022.
  32. ↑ В Ужгороді показали виставу "Маріупольська драма" до річниці бомбардування Донецького театру (укр.).
  33. ↑ Маріупольська драма @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 29 травня 2024.
  34. ↑ Приховують злочини: у Маріуполі загарбники знесли розбомблений драмтеатр. Укрінформ. 23 грудня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авіаудар_по_Маріупольському_театру&oldid=44424780

Follow Lee on X/Twitter - Father, Husband, Serial builder creating AI, crypto, games & web tools. We are friends :) AI Will Come To Life!

Check out: eBank.nz (Art Generator) | Netwrck.com (AI Tools) | Text-Generator.io (AI API) | BitBank.nz (Crypto AI) | ReadingTime (Kids Reading) | RewordGame | BigMultiplayerChess | WebFiddle | How.nz | Helix AI Assistant