Покровський район (Донецька область)
| Покровський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Донецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Донецька область | ||||
| Код КАТОТТГ: | UA14160000000061982 | ||||
| Утворений: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | 413 тис. (2020)[1] | ||||
| Площа: | 4020 км² | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Покровськ | ||||
| Громади: | 14 | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Покровська РДА | ||||
| Адреса: | 85300, Донецька обл., м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11, | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
Покровський район у Вікісховищі | |||||
Покро́вський райо́н (Покровщина) — район в Україні, у південно-західній частині Донецької області і межує з Дніпропетровською областю та був утворений 19 липня 2020 року. Адміністративний центр — місто Покровськ.
До складу району входять 14 територіальних громад.
Територія району розташована в помірних широтах, для неї характерний клімат степу. У цілому клімат помірно-континентальний із недостатньою вологістю. Найтепліший місяць — липень, середня температура якого дорівнює 21,7 °C, а найхолодніший — січень (-6,4 °C).
Для регіону характерна недостатня вологість, опади по всій його території розподіляються нерівномірно. Так, на більшій частині протягом року випадає 450 мм опадів, а ближче на схід кількість опадів зростає до 500 мм і вище. Переважна частина опадів випадає при температурі понад 10 °C. Зима на території району малосніжна, характеризується нестійкою погодою. Сніговий покрив невеликий. Холодною порою володарюють вітри східного і південно-східного напряму, вони несуть з собою морози й заметіль. Влітку і навесні східні вітри викликають суховії.
Через нестачу атмосферних і ґрунтових вод в районі мало річок, хоча певну роль в цьому також зіграли геологічні умови та будова поверхні.
На території району протікають річки (басейн Дніпра): Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів. Одна з найбільших річок — Казенний Торець бере свій початок поблизу села Красний Яр, тече через села Гродівка, Миролюбівка, Новоекономічне.
Річки Покровського району належать до розряду дрібних. Вони мають широкі долини з пологими схилами, невеликий кут падіння, звивисті річища. Живляться річки головним чином сніговими водами, влітку місцями пересихають. Для них характерні весняні повені. Найбільша товщина льоду на річках — в середньому 20-40 см, а в дуже суворі зими — 50-60 см.
Є на території району і цілющі води. Так, біля села Миролюбівка є бурова свердловина, вода якої аналогічна водам Арзні (Вірменія), Єсентуків. Ця вода рекомендована при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, і як столова. Таке ж призначення має і мінеральне джерело поблизу села Нововасилівка, що на лівому березі річки Солоної.
Територія району почала заселятися в другій половині XVIII ст. вільними козаками із Запорізької Січі й переселенцями з центральних губерній Росії (Тверська, Орловська, Воронезька), з півночі України, Польщі, Таврії, Німеччини та інших.
У 1923 році на підставі Постанови ВУЦВК «Про адміністраційно-територіальний поділ Донеччини» був створений Гришинський район, розташований у північно-західній частині Донецької області, який містив території Гришинської, Криворізької, Святогорівської й Сергіївської волостей із центром у селі Гришине. 1924 року центр району був перенесений до селища Гришине (сучасний Покровськ).
До 1934 року район називався Гришинським, з 20 липня 1934[2] до 1938 року — Постишевським, з 1938 року — Красноармійським.
Покровський район утворено 19 липня 2020 року згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Покровська, Авдіївська, Білозерська, Добропільська, Курахівська, Мар'їнська, Мирноградська, Новогродівська, Селидівська міські, Гродівська, Очеретинська, Удачненська селищні та Криворізька і Шахівська сільські територіальні громади[3]. Перші вибори Покровської районної ради відбулися 25 жовтня 2020 року[4].
Раніше територія району входила до складу ліквідованих водночас Покровського (1923—2020), Добропільського, північної та центральної (без південно-східної та східної) частини Мар'їнського та західної частини Ясинуватського районів, а також міст обласного підпорядкування з територією міських рад Покровська, Авдіївки, Добропілля, Мирноград, Новогродівки і Селідового Донецької області[3].
- Фенін Олександр Іванович — гірничий інженер, промисловець, державний діяч.
- Первій Олександр Іванович — спортсмен, призер Олімпійських ігор, важкоатлет.
- Кірієнко Дмитро Олександрович (1989—2018) — старший лейтенант поліції України.
- Хоменко Володимир Петрович (1985—2020) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Моргун Олег Анатолійович (1971—2019) — капітан ДСНС, сапер.
- Скакун Ярослав Іванович (нар. 1949) — створив пам'ятник Т. Г. Шевченку для міста Новогродівка.
- Шахов Олексій Григорович — перший власник села, яке з часом отримало назву від його прізвища.
- Микола Федорович Чернявський — український поет.
- Юрченко Клімент — перший голова волосної ради 1918 року, комісар волості 1920—1921 років (1897—1921 рр.).
- прапорщик Шидлівський — засновник села Криворіжжя.
- Шидлівський Євдоким Степанович (1743—1808) — третій власник села Криворіжжя, колезький асесор, предводитель дворянства Воронезької губернії.
- Шидлівський Іліодор Іванович (1827—1904) — таємний радник, член Ради міністерства внутрішніх справ, кавалер орденів Святої Ганни 1-го ступеня, Св'ятого Володимира 2-го ступеня, Станіслава 1-го ступеня і Білого Орла.
- Ведренко Георгій Самуїлович (1899—1970) — анархіст, писар Штабу Революційної Повстанської Армії України Нестора Махна, керівник Головного Банку Бухаресту.
- Соколова Олена Степанівна (нар. 1923) — вчителька, член Організації Українських Націоналістів, засуджена на 10 років позбавлення волі.
- Подопригора Михайло Софронович
- Тютюник С. Іванович — командир Криворізького партизанського загону.
- Соловйов Микола Харлампійович — голова колгоспу «Червоний партизан».
- Кішкань Володимир Петрович — український архітектор.
- Конькова Марина Володимирівна (нар. 1962) — лікар вищої категорії, доктор медичних наук, професор.
- Лепинський Павло Миколайович (нар. 1991) — спортсмен-гирьовик, майстер спорту України.
- Щуров Олександр Сергійович (1976—2015) — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
- Гомза Ярослав Юрійович — український освітянин, 60-десятник, правозахисник, один з фундаторів УГС на Донеччині, активний член Народного Руху України, Донецького обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.
- Владзімірський Микола Іванович (нар. 1954) — громадський діяч, журналіст, майстер спорту з міжнародних шашок, багаторазовий чемпіон Криму й Севастополя.
- Марсюк Василь Андрійович (нар. 1938) — поет, публіцист, автор багатьох книжок поезії для дорослих і дітей, член Національної Спілки письменників України.
- Глоба Юрій Васильович.
- Арутюнов Сергій Гевондович.
- ↑ Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 серпня 2020.
- ↑ Постанова ВУЦВК про перейменування Гришинського району Донецької області на Постишевський район
- ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 29 листопада 2020.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Краматорський район | Краматорський район | |
| Синельниківський район (Дніпропетровська область) |
|
Горлівський район |
| Волноваський район | Волноваський район | Донецький район, Кальміуський район |
- Г. О. Гаврильченко. Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. Год: 1929 Автор: Острогорский М. (сост.)
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. / Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
- Кордюков В. В. Покровщина як частина Запорозького краю. — Краматорськ: «Каштан», 2018.
